Останнім часом часто доводиться консультувати клієнтів з питань вибору вогнезахисних складів для обробки деревини, елементів конструкцій та виробів з дерева. При цьому, я звернув увагу на недостатню поінформованість покупців при виборі цього продукту. У цій статті ми розглянемо найпоширеніші питання, з якими я стикаюся:

- які бувають види вогнезахисних складів?
- як працює вогнезахист?
- на які групи та класи ділиться?
- які ДСТУ та будівельні норми регламентують її застосування?
- як контролювати якість вогнезахисної обробки?

Я структурую і виділю пункти, на які треба звертати увагу при виборі вогнезахисних складів для деревини.

На українському ринку представлена значна кількість вогнезахисних розчинів і матеріалів для захисту деревини різних брендів, у різних цінових діапазонах. При цьому кожен виробник доводить, що його склад кращий за інших. На етикетках часто пишуть «красиво» завуальовану інформацію, яка не відповідає даним сертифіката ДСНС і висновкам санепідемстанції. На жаль, більшість покупців взагалі не читають сертифікати, а купують те, що їм «нав'язують» продавці. Адже мова йде про безпеку вашої СІМ'Ї, ДОМУ, МАЙНА!!!

Мабуть, почнемо з розгляду критеріїв, які необхідно враховувати при виборі вогнезахисних засобів, далі розглянемо всі ці вимоги більш детально.

При покупці вогнебіозахисних засобів необхідно звернути увагу на:
- наявність сертифіката відповідності та висновку санепідемстанції;
- наявність регламенту (якщо оброблений об'єкт необхідно буде здати пожежникам);
- групу вогнезахисної ефективності;
- метод обробки деревини (згідно з сертифікатом);
- витрату розчину;
- солевий або несолевий розчин;
- термін служби вогнезахисного покриття;
- можливість нанесення лакофарбового покриття (за необхідності);
- тонує/не тонує деревину для контролю якості виконаних робіт.

Також раджу, прорахувати собівартість обробки 1м², адже часто буває, що більш дешевий розчин вимагає більшої витрати, що виливається у значну вартість обробки та тривалий час міжшарової сушки (при нанесенні засобу пензлем або фарбопультом за 1 раз дерево вбирає 150-180 грамів розчину на 1м²). У собівартість включіть такі параметри: вартість матеріалу, витрата, групу вогнезахисної ефективності та час, витрачений на обробку.

1. Сертифікат відповідності, висновок санітарно-епідеміологічної станції та регламент робіт з вогнезахисту.

Всі вогнезахисні засоби та матеріали повинні мати сертифікат відповідності та регламент робіт з вогнезахисту. Без цих документів їх продаж на території України Заборонений!!!!

Обов'язково, при покупці вогнезахисного засобу, вимагайте у продавця пред'явити сертифікат відповідності. Вивчаючи цей документ зверніть увагу на групу вогнезахисної ефективності, витрату розчину, метод нанесення та термін дії сертифіката.

Регламент робіт з вогнезахисту - це документ виробника вогнезахисного засобу, у якому визначено технологічні вимоги щодо застосування вогнезахисного засобу та утримання вогнезахисного покриву (просочування, облицювання). Компанії, які мають ліцензію на вогнезахисну обробку, використовують виключно розічини, на які є Регламенти робіт з вогнезахисту. Наявність останнього значно полегшує процес здачі обробленого об'єкта пожежникам.

2. Як працює вогнезахист для дерева

Дерево, як і будь-яка органічна речовина, схильне до горіння. Печально, але факт: засобу, здатного повністю уберегти деревину від впливу вогню, наука поки не винайшла. Все, що є сьогодні, дозволяє ускладнити займання і виграти час на ліквідацію вогню.
Для підвищення вогнестійкості деревини широко практикують її обробку спеціальними вогнезахисними засобами – антипіренами. У цьому випадку захист дерев'яних матеріалів досягається шляхом введення в деревину або на її поверхню необхідної кількості хімічних речовин, здатних перешкоджати її займанню.

Вогнезахисна дія антипіренів зумовлена поєднанням різних фізико-хімічних процесів, що відбуваються під впливом полум'я на деревину, воно базується на:
- плавленні легкоплавких речовин, що входять до їх складу (солей борної кислоти, солей фосфорної або кремнієвої кислот);
- розкладанні речовин, які виділяють гази, що не підтримують горіння (аміак, сірчаний газ);
- спучуванні. Спінена оболонка перешкоджає контакту вогню з поверхнею деревини, а виділений газ створює додатковий захисний прошарок (склади на основі фосфороорганічних сполук).

У першому випадку при нагріванні деревини утворюється оплавлена ​​плівка, яка обмежує доступ кисню до поверхні. В результаті частина тепла витрачається на плавлення антипіренів, що призводить до підвищення температури займання деревини і, відповідно, до її захисту.

У другому випадку при розкладанні солей виділяються негорючі гази, які витісняють кисень з поверхні деревини та таким чином перешкоджають горінню.

У третьому випадку при нагріванні активні елементи спучуються, утворюючи навколо поверхні дерева своєрідну «шубку», яка перешкоджає контакту вогню з поверхнею дерева. Все це призводить до придушення процесів займання деревини та уповільнення поширення полум'я по поверхні дерев'яної конструкції, що і є метою вогнезахисту.

3. Типи вогнезахисних засобів. Сольові та несольові просочувальні розчини.

Всі засоби, що використовуються для вогнезахисту деревини, умовно можна розділити на вогнезахисні покриття (лаки, емалі, пасти, обмазки) та вогнезахисні просочувальні речовини (просочення). Там, де естетична складова ролі не грає, можна застосовувати покриття, тому що, як правило, вони погіршують декоративні властивості деревини. На відміну від них, просочення зберігають текстуру, запах і природну красу деревини. Оскільки просочення користуються найбільшою популярністю серед усіх захисних засобів для деревини, то говоритимемо про них.

Вогнезахисні просочення поділяються на органорозчинні та водорозчинні. Органорозчинні препарати потребують застосування небезпечних та горючих розчинників. З цієї причини вони значно поступаються за популярністю водорозчинним вогнезахисним засобам, позбавленим цих недоліків.

Водорозчинні вогнезахисні засоби поділяються на сольові розчини та несольові розчини:

- Сольові розчини (вогнезахисні засоби першого покоління)
Першими було розроблено та впроваджено у виробництво сольові просочення (80-90 рр. минулого століття). Незважаючи на свій «вік», вони й донині знаходять застосування та широко представлені на сучасному ринку захисних просочень для дерева. Переважно сольовими просоченнями є розчини солей мінеральних кислот: вугільної, фосфорної, борної. Основна перевага сольових просочень – це низька вартість просочення та доступність складових компонентів просочення.

До недоліків можна віднести високі витрати, низький ступінь вогнезахисту, малий термін вогнезахисту, слабку взаємодію з деревиною, висоли на поверхні деревини, неможливість обробити лакофарбовими матеріалами (далі ЛФМ), легко змиваються водою, а також такі розчини виконують свої вогнезахисні функції не більше п'яти років, а насправді близько трьох років.
Сольові розчини ефективно використовувати лише всередині приміщень та на поверхнях, захищених від вологи.

- Несольові засоби (вогнезахисні засоби другого покоління)
Несольові вогнебіозахисні розчини (на основі фосфороорганічних сполук) мають низку переваг. Вони не просто просочують деревину, а хімічно зв'язуються з волокнами деревини, надійно в ній закріплюючись, утворюючи негорючу поверхню на деревині.
Вогнезахисні засоби для дерева другого покоління не псують вигляд деревини, добре захищають дерево від горіння та дають гарний ступінь біозахисту. Дерево, захищене вогнебіозахистом другого покоління, можна пофарбувати ЛФМ, надавши йому бажаного декоративного відтінку та збільшивши термін вогнезахисних властивостей. Несольові розчини дають термін вогнезахисту до 10 років та біозахисту до 20 років. Розчини не токсичні і не шкодять здоров'ю людини.

4. Група вогнезахисної ефективності. Витрата. Термін служби вогнезахисних складів.

Мета всіх вогнезахисних заходів – здатність матеріалу ефективно протистояти впливу вогню. Тому, при виборі цих розчинів, у першу чергу, звертати увагу на групу вогнезахисної ефективності.

До вогнезахисних засобів належать лише розчини I та II групи вогнезахисної ефективності. Для розчинів II групи втрата маси при вогневому випробуванні (різниця у вазі дерев'яного зразка до спалювання і після) повинна становити не більше 25%. Оброблена цими препаратами деревина класифікується як важкозаймиста. Там же, де потрібно досягти не тільки важкозаймистості, але й важкогорючесті, застосовують захисні засоби, що мають 1 групу вогнезахисної ефективності (найвищу, застосовувану для обробки житлових будинків). Тут втрата маси при випробуванні вогнем не повинна перевищувати 9%.

1 група вогнезахисної ефективності поділяється на 3 підгрупи: 

• IA — важкогорюча деревина, нездатна до самостійного горіння тривалий час в умовах пожежі. При випробуваннях за ГОСТ 16363 середня втрата маси десяти зразків після двохвилинної дії джерела вогню має бути не більше 5 %, максимальна температура димових газів – не більше 220 °С, самостійне горіння та тління відсутні.

• ІБ — важкогорюча деревина, нездатна до самостійного горіння в умовах пожежі, що розвивається. При випробуваннях за ГОСТ 16363 середня втрата маси десяти зразків після двохвилинної дії джерела вогню має бути не більше 7 %, максимальна температура димових газів — не більше 250 °С, час самостійного горіння та тління — не більше 1 хв.

• IB - важкозаймиста деревина, нездатна до самостійного горіння в початковий період пожежі. При випробуваннях за ГОСТ 16363 максимально допустима втрата маси десяти зразків має бути не більше 9%, максимальна температура димових газів – не більше 350 ° С, час самостійного горіння та тління – не більше 1 хв.

Група вогнезахисту залежить від витрати розчину та методу нанесення. Наприклад, при обробці «Ecosept 450-1» забезпечити I групу вогнезахисної ефективності можна, якщо на квадратний метр деревини нанести 300 г просочення (обробка у 2-3 шари), II групу – 180 г/м² (обробка в 1-2 шари).

На практиці, крім ефективності препарату, велике значення для забудовників має період часу, протягом якого деревина зберігає захисні властивості після обробки, а також періодичність повторної обробки (реставрації) з метою підтримання вогнезахисних властивостей. Це може бути рік, два, три і більше. Наприклад, термін збереження вогнезахисної ефективності деревини при обробці її просоченням «ANTIFIRE IMPREGNAT» становить понад 10 років, просоченням «АРГУСПРОФІ» – не менше 5 років, складом «KOMPOZIT БС-13» - 3 роки.

Незважаючи на те, що вогнезахисні властивості обробленої деревини можуть зберігатися протягом ряду років, перевірку стану дерев'яних виробів рекомендується здійснювати щорічно. І відповідно до зазначеної у регламенті або на упаковці препарату періодичності оновлювати захист.

На довговічність покриття впливає й така характеристика складу, як вимивання. Як правило, вогнезахисні просочення застосовуються для обробки дерев'яних конструкцій, що експлуатуються в умовах, які виключають прямий та тривалий вплив вологи. У зв'язку з цим на ринку представлені переважно вимивні та легковимивні засоби на водній основі. Для зовнішніх робіт їх застосовують у комбінації з наступним лакофарбовим покриттям. При цьому необхідною умовою є відсутність їх негативного впливу на адгезію лакофарбових покриттів, тобто це повинні бути не сольові склади («ECOSEPT 450-1»).

Здатність засобу тонувати деревину.
Комусь ця характеристика подобається, комусь ні, одні хочуть тонувати конструкції, інші – зберегти природний колір деревини. Безперечним плюсом тонованих засобів  є те, що видно чітку межу обребленої та необробленої поверхні: ви не залишите пожежонебезпечних острівців на конструкціях навіть у умовах важкого доступу. До того ж пожежний, який приймає вашу роботу, лише за цією ознакою може оцінити якість та рівномірність нанесення вогнезахисного засобу та підписати потрібний документ.

Рекомендується застосовувати розчини комплексної дії, що поєднують вогнезахисну та біозахисну функції, тобто одним махом «поставити щит» від вогню, грибків та жуків.

5. Способи просочення дерева (метод обробки деревини)

При виборі вогнезахисного просочення слід звертати особливу увагу на сертифікат, а саме, на розділ «Відповідає вимогам» або "Додаткова інформація", в якому зазначається витрата розчину та метод просочення деревини. Співмірте, чи зможете ви забезпечити обробку вашої деревини або конструкції цим методом, із цією витратою. Наприклад, для досягнення 1 групи вогнезахисної ефективності розчин «АРГУСПРОФІ» необхідно нанести 250г/м² поверхневим методом, а склад «KOMPOZIT БС-13» - 746 кг/м³ методом гаряча - холодна ванна.

Вогнезахисне просочення розділяється на поверхневе, при якому вогнезахисні речовини проникають у поверхневий шар деревини на глибину 1-5 мм, та глибоке – понад 10-12 мм.

Поверхневе (капілярне) просочення наноситься пензлем, валиком або шляхом обприскування фарбопультом. Воно не викликає зниження міцності та не створює внутрішніх напруг. Завдяки цим якостям, а також простоті нанесення, поверхневі просочення найбільш поширені. Через малу глибину просочення ефективно використовувати вогнезахисні розчини другого покоління (не сольові просочення), здатні при малих витратах забезпечити високий рівень вогнезахисту.

Глибоке просочення деревини більш ефективне порівняно з поверхневим (проникає на глибину понад 10 мм), але в умовах будівництва своїми силами є найбільш важкоздійснюваним. Здійснити його можна на спеціалізованому обладнанні. Основна перевага глибокого просочення полягає у значному насиченні деревини антипіренними складовими. Цей метод дуже поширений для сольових складів. Таке значне насичення дерева призводить до обважнення деревини, погіршення її властивостей як природного полімерного композиту.

Сильно погіршується еластичність, збільшується гігроскопічність та крихкість деревини, що відображається на економічних показниках захисту, особливо з урахуванням технологічних труднощів введення великої кількості солей у деревину. Застосовують такі види глибокого просочення: просочення під тиском, методом гарячо-холодних ванн (прогрів-холодна ванна) та автоклавно-дифузійне просочення. Детальніше з методами обробки можна ознайомитися у ГОСТ 20022.6-93 «Захист деревини. Способи просочення». Ми розглянемо лише метод «гаряча-холодна ванна», оскільки він часто зустрічається при сертифікації вогнезахисних засобів.

Просочення методом гаряче-холодних ванн (прогрів-холодна ванна) полягає у почерговій обробці деревини гарячими та холодними розчинами сольових антипіренів. При перебуванні у гарячому розчині відбувається видалення з пор деревини повітря та водяних парів. При подальшому охолодженні у порах деревини утворюється розрідження, що дозволяє проникати до них вогнезахисному розчину. Саме при такому способі сольовий просочувальний розчин найбільш глибоко проникає у деревину і працює найкраще.

У більшості випадків, вогнезахисній обробці підлягають вже готові дерев'яні конструкції, глибоке просочення яких НЕМОЖЛИВО. Тут найбільш технологічний метод обприскування або нанесення пензлем з обов'язковим дотриманням норм витрати.

У переважній більшості випадків обробку поверхні деревини рекомендується проводити за плюсової температури повітря – промерзання води в деревині перешкоджає введенню антипірену. Також не варто проводити такого роду роботи в дощову погоду.

6. Як контролювати якість виконання робіт з вогнезахисної обробки?

Якщо ви самі здійснили вогнезахисну обробку дерев'яної конструкції, ви легко можете проконтролювати якість фарбування та витрату розчину. У разі, якщо ви замовляєте послугу вогнезахисної обробки у будівельних бригад, підрядників чи компаній, яка має ліцензію, якість виконання вогнезахисних робіт визначається:

а) наявністю сертифіката та регламенту робіт з вогнезахисту на вогнебіозахисний засіб, яким здійснюється обробка. На сертифікаті відповідності, бажано, має стояти відмітка продавця, про кількість проданого вогнезахисного матеріалу. Після закінчення робіт, зі зворотного боку сертифікату, компанія, яка проводить обробку, ставить відмітку про виконані роботи.

б) зовнішній вигляд. Контроль якості починають із візуального огляду обробленої поверхні деревини, оцінюючи при цьому рівномірність нанесення та інтенсивність її фарбування, саме в цьому варіанті буде незамінний вогнезахисний засіб, який надає колір деревині. Не допустимі пропуски в обробці дерев'яної конструкції, відколи тощо.

в) відповідність фактичної та розрахункової витрати. Контроль проводять методом перевірки відповідності фактичної витрати до розрахункової (проектної). Розбіжність не повинна перевищувати 10%.

г) оцінка якості обробки вогнезахисним складом може бути проведена експрес-методом, згідно з ГОСТ 30219-95. Для цього зразки вогнезахищеної деревини, яка висушена, зрізають стружку (пробу) завтовшки до 1 мм. Кількість зразків для випробувань має бути не менше десяти. Проби повинні зрізатись, як правило, з різних місць поверхонь об'єкта вогнезахисту. Кожну пробу поміщають у полум'я сірника (запальнички) та витримують протягом 15 секунд. Після цього сірник відстороняють і визначають час самостійного горіння та тління. Поверхнева вогнезахисна обробка вважається якісною, якщо не менше 90% проб після видалення полум'я сірника не підтримують самостійного горіння та тління.

Це основні методи контролю якості вогнезахисної обробки. Залежно від особливостей засобу можуть застосовувати й інші методи контролю, які, обов'язково, мають бути зазначені у регламенті вогнезахисних робіт. 

Що ж купити?

Ми пропонуємо широкий вибір вогнебіозахисних складів, які при нанесенні поверхневим способом (пензель, валик, розпилювач, занурення) забезпечують:
- 1 групу вогнезахисної ефективності – «ECOSEPT 450-1», «АРГУСПРОФІ», «ANTIFIRE IMPREGNAT»
- 2 групу вогнезахисної ефективності – «KOMPOZIT БС-13», «OXIDOM-911», «OXIDOM-922»,

А кінцевий вибір, який продукт купувати, залишається лише за ВАМИ!

З повагою, Я